Опубліковано: 2007.04.15
Поетичний розділ: Містика, видіння

Сергій Негода

У душі золоте дефіле

                 *    *    *
У душі золоте дефіле
виїдає тісні тротуари.
Так чи сяк від очей зашморгне
павутину решіток  і чвару.
Люба  камнем  лягла  на душі,
і тамується біль веремією.
Стрепенувся і дзизнув на всіх,
перший дощ заплакав Марією.
Не солоно сьорбавши, ізвод
озиває і кличе толоками.
Тільки-но розвиднивсь завод,
як  понуро летить за сороками.
Ат, ця, любляча,  легке єство
безсоромно спіймала жар-птицю.
Ллє у себе нетлінний  йод –
і кладе  філе за потилицю.
Все зачавкає   кендюх, як є,
розтрясе і розбовкає сало,
відсвяткує  сумне фуете,
свіжо-синє, отруєне яром.  
Влізе в душу і розпочне
визирати веселі зазовини.
Скам’яніле царство візьме
тріумфальним лихом здуховини.
У квітучій обструкції все,
це тендітне квітнення садів.
Будить ранок  багрове і зле,
сонце гріє  єство  ладів.
Понесуть джерела  свій страх
у  цмоковину вічно земних.
Буде ранок вставати без ран,
і мене знайдуть серед них.

2007
Вінниця
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/5110/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG