Опубліковано: 2020.02.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Слепой

Шёл слепой… по разбитому мёрзлому тракту.
Он устал… от падений, борьбы и вранья.
В этот мир… он явился не с «бухты-барахты».
Но понять… до конца не сумел ни…чего.
Горы слов… беззащитно лежали у края.
Чувств поток… заглушался бурлящей молвой.
Счастья миг… притаился меж адом и раем.
Мерный стук… нарушал так желанный покой.
Мир жесток… в то же время безмерно прекрасен.
Хочешь – плачь… ну, а можешь – танцуй или пой.
И рассвет… что всем с детства привычен и ясен,
вдруг отчётливо… сердцем увидел слепой…

19.02.2020г.

2020
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51085/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG