Опубліковано: 2020.01.29
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Іцхак Скородинський

***



Как будто бы дождик...
А будто и нет...

А может быть,
просто,
залётные слёзы
замерзшей в жару
поседевшей берёзы,
ростовской...

И кто виноват, что
фантазии эти
никто не поймёт...

Ни дети,
ни йети.

Ни те, кто в ответе,
когда, наконец,
и меня
ностальгия сгрызёт.

2020
Харьков виртуальный
© Іцхак Скородинський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51020/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG