Опубліковано: 2020.01.23
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Владислав Антипов

Нам показалось, что прошел лишь миг

Нам показалось, что прошел лишь миг,
Хотя расстались мы весьма нескоро.
Колокола прекрасного собора
Звонили в этот вечер для двоих.

Мы слушали сегодня только их.
В час нашего с Тобою разговора
Огромный беспокойный шумный город
Был мал и тих.

Обратно мы по спуску возвращались,
Вновь встретится друг другу обещали,
То тротуар топтали, то брусчатку

И крут был склон.
Меня согрела даже сквозь перчатку
Твоя ладонь.

2010
© Владислав Антипов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/51006/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG