Опубліковано: 2019.12.30
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

«женщина возле метро сказала, что красота требует жертв
ее восьмилетняя дочь спросила, чем же тогда красота отличается от войны»
дети красоты утром штурмуют заплеванную электричку, покупая кроссворды для огородников
спят стоя, как лошадь, видят море во сне, эта красота никогда не закончится
твои запястья исполосованы красотой, разорваны властью
эта красота никогда не закончится, убивая тебя
дети красоты морозных бинтов, а ты себя узнаешь хотя бы немного
нет, это ведь не я, у меня была какая-то другая война
утро цвета капель для сердечников, холод на остановке
стройся по двое, отсюда никто не уйдет живым
если что, мы сбежим, ты думаешь, нет, красота отравила твою кровь
заставила бояться, не делать резких движений в темных дворах
выбирать язык глухонемых для свободы
камни брусчатки цвета мертвых камней, письма без обратного адреса
повестки на глянцевой бумаге, мертвые жители городов без войны

2019
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50932/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG