Опубліковано: 2019.12.22
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Мария Сакали

Чем меньше,... тем больше

Не будь к строке, читатель, строг,
прими, как жизненный итог,
её мне править недосуг:
чем меньше протянулось рук,
тем больше протянулось ног!

Вражда угрюмым ледоставом
навечно шарик не сковала;
смениться ей лучей обвалом
и жизнерадостностью талой
воды, звенящей трелью шалой
гимн солнцу, миру и весне!

Иначе нас бы не осталось -
травой пожухлой на стерне
скосили б пули в мир теней...

Так выпьем новогодней ночью
за смыл гуманный этих слабых,
но всё же строк, не жалких строчек.

22 декабря 2019 г

2019
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50883/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG