укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 43039, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.12.04
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-366

Владимиру Шеврону

Пойми ж наконец: только при знаке «равно»
пишутся строки и вызревает зерно.
Слева и справа чашечки нервных весов
должны колебаться так, чтоб не дрогнул висок.

Витя Малеев и Костя Шишкин –
весёлые, конопатые –
только представь:
яйца дарёные перевернув,
каждые пять минут роются в инкубаторе:
дай, мол, иголку! А вдруг там кусочек клювика!
Потом замажу, как было… – и обрывает струну
иголка та самая, каплей умывшись клюквенной.
Мои же плоды ничего не дают мне:
кальсоны девятый год
донашиваю, стирая периодически.
Ищу уголок, который гипофиз не жмёт –
тебе же важен удельный прирост количества.

Прошла неделя… Ну да, прошла.
А текст ещё не готов.
Мне знаешь, с каких горизонтов звонят по поводам и по датам?
Помощников нет.
Мозги превращаются в торф.
Не помню, когда последний раз задумку в шкатулку прятал.
И вновь – перекос. И не держатся на наклонной
штабеля тюков тяжёлого поролона.

Прост, как два пальца об стенку, мой знак «равно».
Сузится здесь либо там – всё плывёт вверх дном.
Ты мне его то пальцем, то зубом – дзынннь!
Хоть между сном и морокой глушитель вклинь.
Вундеркинды закончились. Я раскрываю блокнот –
сам же теряюсь в бескрайней тайге длиннот.
Где тот галоп по набережной Десны,
после которого ты – Днепрогэс на лыжах?
Слева – зануды. Справа – опекуны.
И Бурдж-Халифа из неликвидных книжек.
Хочешь – листай.
А хочешь – зубри.
Строк всё равно создашь чёртика с тридцать три.

Володечка! Мне для тебя не жалко пельмешек,
салата «Гип-гип!» и карпатского завиванца.
Просто в предплечья въелись
знаки «больше» и «меньше» –
помнишь, надеюсь, как они называются?

2019
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні