Ранковий тихий морозець
Щось дуже лагідний сьогодні,
А не як той, що вітерець
Нам підігнав напередодні.
Від того — сльози із очей,
Бо вітер сили добавляє,
І зовсім інший вже оцей,
Що не січе, а лиш щипає,
Тому що вітерця нема,
І сонце засіває небо,
Адже ще осінь, не зима,
Хоча, мабуть, вже снігу треба.