ми прокидаємось вранці, збираємо одяг в сумки, виходимо, зачиняємо двері
сусідки говорять: «тут якісь дівки» (російською мовою, до речі)
беремо сумки і йдемо в музей Франка, мимо їде автобус
водій питає у нас, як проїхати до ЗАГСу, ми не знаємо, звісно
приходимо в музей Франка, охоронець питає у нас, чи купили ми квитки
залишаємо сумки на вході, слухаємо екскурсоводку, дивимось фотографії,
книжки, знову фотографії, зліпок життя чужого
забираємо сумки і йдемо в парк, фотографуємось на вході
гуляємо парком, викликаємо таксі, щоб їхати в центр
таксист питає у нас, як їхати, потім каже: «а, ви не зі Львова»
у нашій піцерії велика черга, тому що немає вільних місць
ми знаходимо ресторан української кухні, потім йдемо слухати поезію
слухаємо поезію та їмо лаваш з майонезом, слухаємо поезію, але не дуже багато
потім йдемо в Копальню кави, купуємо каву «Коли паде дощ» і «Цісар»
потім йдемо на зупинку трамваю, щоб їхати на вокзал, зустрічаємо тебе
чекаємо на потяг у платному залі очікування
ти розповідаєш, як у вашому хостелі когось пограбували
ти прийшов о першій годині ночі, а там всіх допитує поліція, біля входу собаки
я сказала напиши про це оповідання