укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.10.31
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

мы с тобой познакомились случайно на берегу моря, когда оно еще было для всех
ты стоял, на темное море смотрел, поэты допивали коньяк какой-то
Власов говорил, что мне надо переводить стихи с французского, потому что это в моем стиле
но я не знала французский никогда, и учить не хотелось даже
спросила у Власова, кто это, он тебя представил
оказалось, что ты любишь советские песни и не доверяешь женщинам
море тогда еще было для всех, но заходить в него не хотелось
я говорила потом неужели никогда больше его не увижу
но теперь не хочу без тебя его видеть
смешно – ты не доверял женщинам, но полностью доверял новостям
пели песни какие-то – слов половину не помню, но думаю, что жизнь вот такая
Черное море обнимает и поглощает, не отдает никогда
туристы на утлом суденышке возвращаются с экскурсии в Орджоникидзе
мертвые цари и генсеки с палевых стен глядят
нам словно больше не о чем говорить – мелочи какие-то обсуждать,
о главном рассказать невозможно
докричаться сквозь ночь и немоту невозможно о том, что люблю тебя
мы идем по темному поселку и обсуждаем концепцию того, что весь мир – это только греза
старая история, что кажется всё, наверное, мы друг другу приснились
ты так смешно надевал очки и хотел казаться важным,
рассказывал о фильмах, которые я не видела
может быть, я сейчас просто сплю и не могу проснуться
мы идем по темному поселку, лишь бы эта дорога никогда не заканчивалась,
лишь бы я не просыпалась, лишь бы мир уколом булавки тебя не отнял
мы идем по темному поселку, держась за руки, вдали плещется море

2019
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні