укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44393, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.10.31
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

когда-то мы ходили на выставки, снимали там видео
я читала на камеру стихи про маленькую поэтессу,
посетители выставки с бокалами белого сухого косились на нас
потому что ты сказал ты же должна знать что-то на память, а я помнила только это стихотворение
потом мы гуляли по вечернему Киеву, занимались построением ничего не значащих фраз
заходили в магазины за новым белым сухим, спорили, кто построит Четвертый Рим
вино выбирали по ценнику, в основном догонялись недорогим
я не знала, зачем учить стихи на память, вообще не знала, в чем смысл поэзии, есть ли он там
после одиннадцати в киоске из-под полы продавали настойку нам
в бумажном пакете, мы были, как дети, на свободе решившие пошалить,
но сколько там свободы этой, наверное, нас можно простить
у меня даже банта огромного нет, никакого совсем, зато всё больше седых волос
ты сказал однажды, что стрижешь волосы сам с шестнадцати лет
я подумала – нам бы еще купить пистолет, и мы станем героями арт-хауса, который никто не хочет смотреть
солистами группы, навсегда оставшейся в гараже, без тени любви в душе, без тени сомнения в глазах
пусто внутри, как в памяти твоего телефона после того, как ты видео стер
этот город – наш погребальный костер, осталось только спички поднести
он ждет нас, не отрывая усталых глаз
а монету с профилем английской королевы, которую ты подарил, я потеряла
хотя она здесь в серванте была, но исчезла потом
я гладила кошку твою, хотя мне всё равно, стать кем-то другим никогда не хотелось
героиней мелодрамы со свадьбой в конце,
поэтессой с бантом в густых волосах,
неизвестным прохожим во тьме перехода

2019
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні