Опубліковано: 2007.04.11
Поетичний розділ: Сонети

Надія Чорноморець

***

[I]Післямова до прогнозу погоди

Щось перегрілось в дальнім океані -
І на довічних обширах води
Клубочаться, звиваючись, вітри.
І що за сили і куди їх манять?

Зненацька випірне столітня пам’ять:
Жахна зима - морози і сніги.
Синоптики вишукують сліди
І абриси викреслюють останні.

Перестороги світу - не вщухають
І одіж замерзаючим збирають -
Вже до подібних дійств в спільноті звикли.

Але вітри, на щастя, непостійні,
Шляхи собі шукають самостійні,
Знесилились - і по дорозі зникли.

2000
© Надія Чорноморець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/5063/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG