укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 40804, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.09.19
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-349

«Их что, всех поели? – спрашивает сорока. –
Раньше кольцо найду, брошь, кастет Будулая…
Сейчас – поводки да ошейники. Ну морока!
И главное – по массиву не слышно лая!»

Иволга прыснула: «Я голубую попону
тащила в гнездо по кускам! Не надо ля-ля!
А вот что тишина по микрорайону –
насторожило. И череп – как «чей туфля?».

Череп невзрачный – видать, ксолоитцкуинтли.
Слышала, чавкали – мама и статный сын.
А ну подожди, посмотрю: кенотаф стоит ли
на месте баталий железноскелетных псин?

Стоит… Даже не надтреснут. Поели – точно.
Тему хорошую кулинарную просекли.
Ой, погоди! Слетаю, возьму фестончик,
а тот тут уже и голуби – короли.

Но вон и попсу в приёмнике притащили
сынок с мамашей – летим, летим в тишину!»

Запахла опушка шашлычным дымком на лещине,
но не свиным: я ж птичек не обману…

И все идеалы библейских учений забанив,
на яркую жизнь экономя, диету чтя,
она повторяет ему: «Доедай собаню…» –
а в кронах пернатые тоже не без чутья.

Когда полицейские со служебной свиньёй
в хохот повергли иволгу, сороку и завирушку,
переориентированный город был осенён:
можно ж на кальций пускать костяную стружку!

Дятлы кумарят. Ножик влетает в ствол.
Сдохли белянки. Траурницы порхают.
Была чупакабра загадочным существом –
сейчас измождённая, мокрая, как дирхаунд.

2019
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні