Опубліковано: 2019.08.30
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олексій Боричев

Я позабыл тебя давно...

Я позабыл тебя давно.
И, выпив памяти настоя, –
Всё вижу, будто бы кино, –
Немое, старое, пустое:

Твои улыбки и глаза…
Прогулки летние по лесу…
Молчат унылые леса,
И нет в них больше интересу!

Ах, интереса нет ни в чём!
Ни в бабах, ни в бабле, ни в людях…
Всё то, что было горячо,
Теперь горячим вряд ли будет.

И эта злая суета,
И снов зловещие картины –
К чему они?.. Не та, не та
Соткалась смыслов паутина.

Приди ко мне хоть на века –  
Ты, на которую молился
Ещё вчера, –
Скажу: «пока!..»
В другую сказку я влюбился! –

В другую сказку, где лучи
Сырой земли во тьме проснулись,
Где нет ни солнца, ни свечи,
Ни света дня, ни шума улиц…

2019
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50445/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG