укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41950, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.08.23
Роздрукувати твір

Варел Лозовий

***

Таврійський степ,
мов той тантричний секс,
тримає відстань для каналу передачі,
й завмер, як вершник у сідлі,
на неба ковдри згорнутої тлі
у бравій стійці «кіба-дачі».

Та ані руш. Лишень блищить
відбитком сонць прискал ногайський,
масним нектаром перестиглих груш
та полиском онуч й очиць китайських.

Таврійський степ співа й танцює реп,
кручені мацаки вибагливо чепірить,
за кроком крок у ритмі step-by-step
розпорскує від зомбі вудуїстський spirit.

Він зранку у похміллі пластуном лежав,
у схроні скроні ждав червоної навали,
а ниньки встав під шторм, в дев’ятий вал,
й снопами ожереди в очерети валить.

Таврійський степ, позбутий смороду
онуч духовних скреп –
рибальський хостел,
повний парубків гарячих!
Різдвяних кіз й чортів калічених вертеп,
зурочених кілком шаманським наче.

Таврійський степ в кістках
хвостів риб’ячих ЛЕП,
що поплели його плаский живіт
дротяними жмутами.
По них цибає спритно
у трикутнім капелюсі
на бандані Джонні Депп
й гамселить архаїчні ритми
на тамтамі.

Тутай не селиться копач-селюк,
не мешка вередун-міщук…
Лиш дауншифтер
шастає ледачий
та видивля бур’ян на фіточай,
як миші зголоднілий крук
чи качку, що, дурна, в осоці кряче.

Таврійський степ – Аменхотеп
Четвертий, той, що Ехнатон,
дніпровську повінь осягнув,
до сонця жмутом ручки простягнув,
і сонце – не Амон вже, а Атон!

Він геть зжене зажерливих жерців
висотування ґрунту ріпаком,
аграрних латифундій грошових мерців
та цибне в небо войовничим гопаком.

Бо він – свобідна, горда,
як черкес або чечен, душа.
Рабам мошкальським най
бундючним видом око коле
та вабить духом,
як продерта цупко
чуйська анаша,
бо він не просто сраний степ якийсь,
а історичне, істеричне,
Богу в душу Дике Поле!

2019
© Варел Лозовий
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні