Опубліковано: 2019.08.18
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Бьётся об камень вода...

Бьётся об камень вода...
в капле колышется небо.
Хочется счастья и хлеба,
чтоб не спешили года.
Чтоб... украшал вечера
в парке оркестр военный,
снова саднило колено,
и не кончалась игра.
Помнится... будто вчера,
рядом за партой сидели,
запах оттаявшей ели,
смех, конфетти, мишура.
"Прятки", футбол и хоккей,
"пекарь", бутылочка", карты...
сколько надежд и азарта,
сколько недетских страстей.
Кажется, вот только тронь
и растворится завеса
между "сегодня" и детством.
Из лесу выскочит конь
и унесёт навсегда
в край, где рождается небыль,
в каплях колышется небо,
бьётся об камни вода...

12.08.2019г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50419/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG