укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.08.14
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

ЖИЗНЬ ПОЭТА

К годовщине смерти М. Лермонтова

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит. Убит я буду днём.
Но ей еще гореть мерцающим огнём
В сияньи духа воспалённых строчек.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит, сомнений не тая...
Но расплавляя безысходность бытия,
Мне будущее славное пророчит.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит. Божественный мой дар
Судьбу воспламенил... и дьявольский пожар,
Её лаская, жжёт... и в ней клокочет.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит. Дурманит, словно хмель.
Вся жизнь похожа на безумную дуэль.
И мне покинуть жаль её не очень.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит, желаньями полна...
И не поймёшь её – что чувствует она?
Быть может, плачет... может быть, хохочет...

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит. Нет, жизни мне не жаль...
Но грустно сознавать, что горькая печаль
Тебе, мой друг, жизнь сделает короче.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит печалью прошлых дней;
И бродит по стене волнение теней,
Как дух-скиталец многих одиночеств.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит. Предчувствия стрела
Давно пронзила грудь – и радость умерла,
А сердце жить без радости не хочет.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит... И тихо слёзы льёт...
И вверх стремится, вверх – ей хочется в полёт,
Сквозь мглу условностей и оболочек.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит. Я видел наяву,
Как был уже убит... Но всё ещё живу –
Свинец в груди и рана кровоточит.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит. Я скоро буду нем...
Однако, честь дороже лучшей из поэм...
А выстрел неизбежный будет точен.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит. И в трепетном огне
Я буду... если не забудешь обо мне,
И не погасишь воспалённых строчек.

Свеча последняя моей последней ночи
Ещё горит...

1991
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні