Опубліковано: 2019.07.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олексій Боричев

Кувшинки смеха твоего...

Кувшинки смеха твоего,
Азалии твоих желаний,
Эмоций тонких вещество,
И облака твоих страданий, –

Волшебнодействуют во мне,
И волшебство передаётся
Еловой зябкой тишине,
Траве, деревьям, небу, солнцу…

А я стою. А я смотрю.
В лесные изумруды лета,
Смотрю в алмазную зарю,
И чётко понимаю – где-то

Живёт второй такой же я.
Его характер – симметричный.
В пределах инобытия
Тебя преследует привычно.

Тебя другую… То есть нет…
Конечно, не тебя. Но всё же –
Там, где течёт алмазный свет –
Так на тебя она похожа!..

Однако лилии черны,
Что смех её обозначают,
И ядами напоены
Презренье, радости, печали…

2019
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50342/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG