Опубліковано: 2019.07.07
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Пусть летят века...

Пусть летят под откос века
метеором в ночной тиши.
Мне нужна лишь твоя рука
да частичка твоей Души.
Растворив акварель в дожде,
пишет осень пейзаж в ночИ,
легким кружевом на воде
отражая огонь свечи.
Но летят под откос века,
и ловить ты их не спеши,
ведь в моей уж твоя рука,
ТЫ частица моей души.

Пусть проходят, идут века...

11.09.2014 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50248/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG