Опубліковано: 2019.07.07
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Муслиму Магомаеву...

Муслиму Магомаеву...

Не только голос, бьющий сквозь века...
в нём было ЧТО-ТО больше, чем харизма.
Давно река размыла берега,
но гений жив, как символ Артистизма.
Прожил, как бог, отнюдь не долгий век,
собой украсив музыку планеты.
Достойный, добрый, щедрый Человек,
не разменявший славу на монеты.
Бесспорно лучший, истинный кумир,
душевный парень, любящий людей.
Его напевы будоражат мир
и будут литься до скончанья дней...

07.07.2019 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/50247/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG