Україна – це намисто, яке ми бачили на ринку сувенірів
біля палацу Шенборна в Мукачево,
де зараз санаторій, корисна вода, поряд ринок,
де продається карпатський мед, сушені трави для чаю
жовто-блакитне намисто, свідоме ставлення до суперечок підсвідомості, травм роду
куди подітися, на площі рекламують роботу за кордоном
діти гуляють вночі слухають гучну музику потім теж мабуть поїдуть
у маршрутках розмовляють угорською,
потім українською питають, як знайти консульский відділ
маршрутка зупиняється біля готелю радянських часів
скрізь реклама бограчу, на стінах графіті – Карпати,
портрет Фройда, «Фройд теж був біженцем»
напис про красу, яка вчить бути відважним, бачити важливе
хто пише вірші на стінах, малює життя, якого ніколи не було
відстань до центру світу, де ми маємо залишити дріб’язок слів,
слова незрозумілі, за столом в ресторані готелю
італійка в білому махровому халаті, наступного ранку прийшла в сукні,
один і той же пашот, кожного ранку усталеність звичок наша
зачаїтися і мовчати, байдуже якою мовою життя зникає за рогом
храмове свято у місті, церкви переповнені, квіти паперові біля зупинки
Україна – це ти, як відомо нам всім