Опубліковано: 2007.04.10
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Аліна Остафійчук

***

Запоминаю каждый вздох
в плену незрячих оправданий.
запоминаю,
нет нам правил
и каждый в правде одинок.
ты приходил, когда сквозняк
вразрыв стенал
и шел стеною.
и с нами – жившими без правил
рыдало прожитое горе.

и с позолоченных ресниц -
рассветом - время опадало.
от единенья слов и лиц
как дрожь брала –
запоминаю.

целую – смертная печать –
ничто в сравненьи с чудом
сплетенья губ.
от а до ять
читаю книгу наших судеб.

и наизусть люблю тебя,
из уст в уста передавая
свои несчетные года
безумных радостей
без правил.

предчувствую – и ты уйдешь,
но душу с кровью отрывая
дарю тебе, святая дрожь,
сквозная рана пониманья.

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/5012/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG