ми пишемо вступний диктант в Лінгвістичному університеті текст про Олену Пчілку
дехто не знає як пишеться пише «Бджілка» у мене поганий почерк
хоча тоді був кращий ніж зараз тоді ще мало у кого були комп’ютери вдома
ми думали що гарний почерк має сенс
складали з подружкою фотороботи в спеціальній програмі
потім вона вивчила японську та емігрувала в Німеччину
більше нічого про неї не чула дві помарки вже вважаються помилкою
також якщо стерти лезом деякі почуття хочеться стерти наскрізь до наступної сторінки
інтернет ми вперше побачили на парах з інформатики в Лінгвістичному університеті
сторінка безкоштовної бібліотеки завантажувалася близько півгодини
хоча можливо здавалося так тому що чекаєш
тоді хотілося прочитати все ми взагалі багато читали і блукали містом
поки вчилися в школі нікуди самі не їздили зі свого спального району
тому місто стало певним відкриттям вздовж та поперек обійшли весь центр
потім вулиці перейменували з’явились нові маршрути
від руки тепер пишу тільки текст про життя що колись здавалося своїм
після тридцяти почали ходити на рейви робити селфі в кафе
почуватися своїми в довкіллі
почали забувати правила орфографії для дорослих