де тобі болить питаєш саме життя крига спокою бездоганність
розбиті на друзки родинні дитячі зв’язки вуличні схеми метро
невідомі підстанції страху відключення межі
кожного дня відчиняти вікно як повітря покине цю кров
розіллє наче воду з-під анемонів
розкажи як минає твій день корки нерозкритих книжок
насуплене паперове небо зібгане під склом спокою
минає та повторюється щодня декламація до-ре-мі
поверни мені цю любов до простих речей де вони тепер
зберігають своє тепло поки серце холоне льодяником післясмаку
червона полуниця користь підсвідомого стигла пам'ять
де тобі краще тут чи біля вікна де сонце після обіду