укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41764, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.07.04
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

каже не знаходжу собі місця вже два місяці як незчулася втратила чутливість до слів
хто пам’ятає ціну мовчання зцілення за квитками хто говорить ночами пустими з нами
зіницями вікон та ми не підходимо за віком
для колискової йде хитається ось зірветься місток
прірва дивиться у саме тім'я кличе тебе на ім'я хитається разом з темрявою в очах
нарешті все співпало самого лише бажання забути себе тут замало
замало дитячої спраги холодного льоду зимою комахи в коробці від сірників
ти мав длубатися з тієї сторонни кордону весь відчай цупкого картону відчути під нігтями
і задихнутися від щастя ця точка світла згасає поволі
ми занадто віримо у те що нам співають щоб ми заснули
ось він йде та зараз обірветься місток а ти не знаєш як тебе звуть яка це країна зрештою ми всі
вигадуємо історію яка не має комусь подобатись обов’язково
лише підсвідомості втома виносить на берег уламки пустельну гарячку крові
цукор пінцет молитовник ганчір'я душі
каже ми ще кращі за свої портрети це хоч якось нас виправдовує
в очах тих хто дивиться наскрізь
лущимо насіння перед дверима на вулицях свої високі вилиці
підкреслюємо кольором бронзи вересень розчиняється у повітрі
не впізнаємо знайомих ворожимо на холодній воді
наші портрети ще такі молоді
ось він йде хитається ось його кличуть обідати потім вчити минулий час
дієслова повторювати знову і знову неправильні дієслова третя відміна
ось він йде хитається намагається рівно тримати спину не дивитися донизу
неправильні дієслова м’ятна цукерка розтала за підкладкою слів

2019
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні