укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42212, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.06.10
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-326

Вадик? Не Вадик? Походка – один в один.
Будем считать, по паспорту он – Вадим.
Не догоню? Ясен пинчер – не догоню.
Руки свободны. Портупея бьёт по ремню.

Как же его там дочка? Небось модель? –
но то побочная мысль. Появилась цель:
поведать психологу трудовых лагерей,
что учат в его академии мой хорей.

Спутываются вены – а он, спортсмен,
шире шагает, чем рост постсоветских цен.
Лёгкие рвутся в хлам, а разрыв растёт,
в воздух сливая мой затхлый квартирный пот.

Вот уже Вадика съели листва и дождь;
что-то невкусное из-под песчаных толщ
застит обзор, а грибного дождя тоска
доносит до фибр аллергию его пиджака.

Ясно – не дочка его мне взрезает прыщ.
Мне бы пожать ему руку без счёта днищ,
где расшевеливал он за башкой башку
чертежами и экспликациями по песку.

Песенку спеть, пока он надует козу,
обнять комсомольские мускулы без показух,
заставить его хохотать, как тогда, в бору,
во время баталий с резиновым кенгуру.

И пусть не тот это Вадик, не тот пиджак,
не той портупеей подтянутый торс прижат –
погоня за тенью нужна исключительно мне,
боли – не боли сцепление жил в плюсне.

Деревья, киоски и марева зной пропёк.
Вадюньку он тоже доел… а животик – ёк!
Догнал бы теперь я спортсменыча на раз-два,
но копия в пентахроме вдвойне резва.

2019
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні