Опубліковано: 2019.06.01
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Июньский лес...

Между городом и деревней
завладели землей леса…
По традиции, очень древней,
до сих пор в них жива роса.
Воздух теплым пропитан светом,
Под ногами шуршит трава.
Ощутимо начало лета…
и совсем не нужны слова.
Ранним утром и в вечер поздний
птичьим пеньем наполнен лес.
Диких ягод тугие гроздья
набирают и цвет, и вес.
Сосны, ели, дубы, осины,
вереск пряный в корнях застыл.
И для радости есть причины,
коль совсем не растерян пыл.
Рядом ежик, грибок заметив,
пробирается сквозь кусты.
И взлетает душа кометой
от блаженства и красоты.
Он особенный – лес в июне…
двери настежь, лишь не плошай.
Светлый, чистый, пахучий, юный –
навести его… невзначай…

08.06.2016 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49811/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG