Опубліковано: 2019.05.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Дудук...

Дудук… дудук… волшебный звук,
летящий от… входящий до…
Ни дуб, ни ясень, ни бамбук,
он с абрикосовых плато.
Он то ли плач, а может смех,
блуждающий сквозь толщу лет
не для толпы, не для утех,
для тех, кто Богу дал обет.
На свет рождаясь не спеша,
под сердца раскалённый стук
течёт из дерева душа –
волшебный звук… дудук… дудук…

05.05.2019 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49749/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG