укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41682, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.05.02
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

Устал я жить. Во мне мертва печаль,
И радость не рождает вдохновенья...
Смотрю спокойно в розовую даль
И в темень равнодушного забвенья.

Я вижу: как хозяин бьёт щенка...
Как мчится пёс за раненною птицей...
Как птица в клюве держит червяка... –
И сознаю себя всего частицей.

Твердят про страшный суд, про рай и ад;
Вонзают в мозг всё новые названья... –
Охотники стреляют наугад
В густую мглу желанного познанья.

Мне не узнать, что ждёт меня в дали –
Ничто... иль нечто... или возрожденье...
Умчусь иль нет в космической пыли
Песчинкою в другие измеренья...

Что есть во мне?.. И, что там – вне меня?..
Чей зов души мою тревожит душу?..
Чей рай в восторге голубого дня?..
Чей ад выносит океан на сушу?..

И понял я, взглянув издалека
На совокупность солнечного мира,
Что мудрость есть и в глупости цветка,
А глупость – и в премудрости сапфира.

Я жить устал. Во мне печаль мертва,
И радость не живит воображенья,
Мысль не находит нужные слова,
Ленятся мышцы выразить движенья.

Да и к чему вся эта суета,
В чём смысл мгновения душевной дрожи,
Коль БУДЕТ час, когда НЕ БУДЕТ рта,
Чтоб повторить: «... любовь ещё, быть может...»*?

Жизнь, как змея, сомненьями шурша,
Ползёт в туманной пустоте провала...
Неужто успокоилась душа,
Которая мне строки диктовала?

Быть может, это так... Но кто ж тогда
Мне нехотя внушает строки эти?..
Да и зачем?.. Коль сгинем без следа
В нигде безвременных тысячелетий.

Смотрю спокойно в розовую даль
И в темень равнодушного забвенья...
Устал я жить. Во мне мертва печаль,
И радость не рождает вдохновенья.

_________________________________
*из стихотворения А. Пушкина «Я вас любил…».

1994
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні