Опубліковано: 2019.04.22
Поетичний розділ: Філософська лірика

Владислав Антипов

Я создал мир в компьютерной игре

Я создал мир в компьютерной игре
Себя тем самым ощущая богом.
ДревА познанья – не одно, а много –
Я посадил у моря на горе.

Перед дорогой помолившись Мне
Герой туда отправился в дорогу.
Там тяжело. Но он упёрся рогом
И смог на гору въехать на коне.

Героя создал и направил Я.
Деревья с ним поговорили шёпотом,
Делясь своим почти безмерным опытом.
Герой познал все тайны бытия.

Система исчисления проста:
Всё знание, что тем героем добыто,
Разделено на уровни удобно там –
От первого до… где-то возле ста.

Но результат был очень занимательным:
Обратно он вернулся сам не свой –
Был уровень не сотый – нулевой –
И опыт оказался отрицательным.

Должно быть он рехнулся окончательно,
Поняв, что этот мир – моя игра,
И будет стёрт, когда придёт пора,
Хотя творился мной довольно тщательно.

2010
© Владислав Антипов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49668/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG