укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.04.19
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

Бываю весел и печален –
Как все, и я – Земли росток;
Но бесконечно не реален
Для вас Космический Поток.

А я в лучах его познаний
Плыву, свободой опьянён,
Изведав тайны умираний
И возрождения времён.

Пронзая вечность мудрой дали,
Я видел тьму одетой в свет.
Для вас, конечно, не нормален,
Кто ищет на ответ ответ.

Но ваши нормы с дней Прокруста*
Всё те ж. Не в них душа моя.
Бывает в радости мне грустно,
В печали весел часто я.

Не свят. Как многие, на плечи
Взвалил я груз вины большой;
И знаю, что за всё отвечу...
Но перед собственной душой.

Сгоревшей правды поцелуя
В лазурном небе чёрный дым;
Но всё же счастлив, что люблю я,
Что не рассудочно любим.

Как все, и я – лишь часть мгновенья.
Уж был?.. И буду ль?.. Кем?.. Когда?..
Быть может, что из Мира Тленья
И не исчезну навсегда.

Умру. Но в Разуме Потока
Плыву, свободой опьянён,
И с бескорыстием истока
Пою волненья всех времён.

_____________________________________________________
*в древнегреческой мифологии прозвище великана-разбойника, который насильно укладывал путников на ложе и тем, кто был больше его размеров, обрубал ноги, а малорослых вытягивал до размеров ложа.
В переносном значении «прокрустово ложе» — искусственная мерка, не соответствующая сущности явления.

1991
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні