Опубліковано: 2019.04.12
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Мельник

Святой Гагарин

О, святой Гагарин, за небесной твердью
только черный-черный беспросветный холод,
где живешь теперь ты, за какою дверью?
Ты как прежде весел, ты как прежде молод?

И планета наша, в общем тоже спарка,
О, святой Гагарин, обитатель рая,
на какой-то миг вспыхнет очень ярко
и уйдет во тьму, за тобой, сгорая.

На небесной тверди дальних звезд наколки,
тусклый-тусклый свет - о прошедшем память,
неужели смысла в жизни нет и толку,
О, святой Гагарин, только смерти яма,

только дождь лучей уходящих в дыры,
только вечный Бог, повелитель праха?
О святой, Гагарин, за пределом мира
длится жизнь твоя без любви и страха.

2019
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49628/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG