Опубліковано: 2019.04.12
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

БЫТЬ...

Этот свежий запах речной воды…
между берегом правым и тем, что слева.
На песке останутся лишь мечты,
ну а в душе тоска и кусочек неба.
Древний город слился с дыханьем звёзд,
юный город бредит в безумной гонке.
Воздух полон флюидов, страстей и грёз,
но в глазах всё тот же барак и шконка.
Ходит по кругу день, по спирали мысль.
Хочется БЫТЬ, чтоб жить, а не жить, чтоб быть.
Сделаешь верный шаг – улыбнётся высь,
только, брат, не тони и не вздумай ныть.
То, что пропишет Бог и в твоих руках,
пусть на дворе пурга или хлещет дождь.
Шанс есть всегда, пока… кровь стучит в висках.
Главное, что ты жив и вперёд идёшь…

9.04.2019 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49626/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG