Опубліковано: 2019.04.01
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

***

Плесни, друг, в бокал вина,
не наша отнюдь вина,
что мимо идёт весна.
Вскоре…
мигнёт светофор, и
блеснут в далях огни,
душа твоя отболит.
Горе…
оно же не за горой,
без спроса всегда с тобой
и осенью, и зимой.
Только…
не станет любить жизнь
того, кто летит вниз,
держись и смотри ввысь.
Сколько…
не лей, брат, в печаль вина,
ни выпить её до дна,
ведь любит тебя ОНА.
Это…
важнее любых мечт,
латает судьбы течь,
и стоит игра свеч.

К свету…

31.03.2019 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49591/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG