Опубліковано: 2019.02.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Наталя Карраско-Косьяненко

Плач

Мені шкода, що в України
Дві сторони та два крила,
Дніпро, мов меч, на половини
Розсік нас, чути брязкіт скла.

Ми різнобарвні, як уламки
Розбитих сонцем вітражів,
Без вікон залишились замки,
Немає брами для вітрів.

Не чути слово золотеє,
Кружляють ворони у сні.
Чи повернеться князь до неї,
До Ярославної Русі?

Полишить вітер злий тумани
Леліять буде кораблі,
Розвіє ковила омани
Заграє сонце на веслі.

Заграє так, щоб не спалило,
І двоє з різних берегів
Повернуть янголові крила,
Ми плач почуємо і спів.

2019
© Наталя Карраско-Косьяненко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49501/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG