укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 40822, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.02.08
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

                       Мне снился сон, что я маркиза,
                        И что виконт в меня влюблён,
                        Мои малейшие капризы
                        Всегда готов исполнить он.
                        Он о любви твердит послушно
                        В камзоле, в белом парике,
                        А я внимаю равнодушно
                        И думаю… о пастушке.
                        Ах, почему я не пастушка,
                        Ах, почему мы не вдвоём...
                        И нервно вздрагивает мушка
                        Над маленьким пунцовым ртом.

         (Мелодекламация поэтессы времён гражданской войны – персонажа киноповести Валентина Катаева «Поэт»).


О, как чудесно любить в разлуке –
Ни общих будней, ни общих бед, –
Живя всечасно в счастливой муке
И окунаясь в любовный бред.

И сладко-сладко мечтать о встрече –
Ну, разве важно: ей быть иль нет...
Мой путь искристо-туманно-млечен,
Неосязаем, как дух планет.

А если встречу судьба пошлёт нам,
Не утолить мне желаний в ней.
Моя отрада – в бреду дремотном,
В необъяснимых лучах огней.

И после встречи бросаться снова
С горы печали в волну мечты...
И ждать, как будущего, былого
Из затуманенной пустоты.

И жить свободно, меняя маски,
Не обрывая любую нить.
А в перерывах купаться в ласке,
Что можно только вообразить.

Тебя придумать мне просто очень.
И за двоих я любить могу.
Воображенье любви росточек
Взлелеет, даже найдя в снегу.

О, лишь в разлуке любить возможно –
Ни общих будней, ни общих бед, –
Живя всечасно в тоске тревожной
И окунаясь в любовный бред.

1989
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні