Опубліковано: 2019.01.29
Поетичний розділ: Переклади

Юрій Монарха

Моё сердце рыдает (П. Верлен)

Моё сердце рыдает,                
Как над городом дождь.
Откуда, не знает,                
Томленье и дрожь?      

О, шёпот из детства
Дождя на стекле,              
Ты – песня для сердца,  
Увязшем в тоске.  

Для слёз нет причины,            
А сердце дрожит                
Без горя кончины,      
Предательства лжи.                

Нет муки печальней  
Не знать, где внутри      
Источник печали                
Без зла и любви.    


Оригинал:

Il pleure dans mon coeur
Comme il pleut sur la ville ;
Quelle est cette langueur
Qui penetre mon coeur ?

O bruit doux de la pluie
Par terre et sur les toits !
Pour un coeur qui s'ennuie,
O le chant de la pluie !

Il pleure sans raison
Dans ce coeur qui s'ecoeure.
Quoi ! nulle trahison ?...
Ce deuil est sans raison.

C'est bien la pire peine
De ne savoir pourquoi
Sans amour et sans haine
Mon coeur a tant de peine !

2019

Из сборника «Любовь зла»

© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49360/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG