Опубліковано: 2019.01.24
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

К свету...

Не сочтите за предвзятость,
я скажу вам от души:
коль познал при жизни святость,
тут греши уж не греши,
а стремиться станешь к свету   
и сожжёшь назад билет.
Слава Богу есть поэты,
излучающие свет.
Не любое дело свято,
да и мест почти что нет.
Всё не так пошло, ребята!
Бил в набат один поэт.
Всё прогнило до подкорки,
мыслей светлых дефицит.
Раздвигай, братишка, шторки:
под ногой земля горит!
И по белому по полю,
оставляя яркий след,
с чистой совестью на волю!
Как когда-то шёл Поэт…

24.01.2019 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49331/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG