Що тут нового? Таке у житті трапляється, В поєднанні з талановитістю, і все ж таки, популярністю, Не ті люди все частіш і частіш зустрічаються, Як зупинки в дорозі, з завидною регулярністю. Зачаровуєшся – розчаровуєшся… Пєш то трунок, то антиотруту, Зустрічай когось, хочеш їхати з ним до кінцевої, Але бачиш – твоєї зупинки нема на цьому маршруті. Люди минають, як вранішні сновидіння. Минають ідеї свободи, боротьби, а бува і Бога. І єдине, що знову спонукає до воскресіння, Це полита дощем і брудом вічна нічна дорога. Музика мого дитинства звучить в пітьмі, Спальні райони за вікнами в такт гойдаються, Люди виходять, навіки лишившись в мені. Що тут нового? У смерті таке трапляється.
|