укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41034, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.01.14
Роздрукувати твір

Мері Морозова

***

Треті Півні

На холодному півдні,
Де кров проливалася ріками,
Кукурікали треті півні.
,,,Довго кукурікали.
Мерзли пальці. Не гріли светри.
Теплий чай покривався льодом.
“Ти не знаєш того, мій Петре,
Хто вмирає за твою свободу?”
Застигали слова в горлянці,
Як вино у замерзлій склянці.
“Ти ж з ним пив
Ти ж з ним їв
Стільки років ходив
По Поштовій і Могилянці”
Та Петро не прибічник див.
Не пив. Не ходив.
Не любив.
І питається знову владний вассал:
“Та невже ти з ним не писав?”
Ти навчив його пити каву
І читати буддистські устави.
Та Петро – у добро не вгруз.
“Така доля його – Ісус.
І за це відповість він сам.
Не читав. Не казав. Не писав.”
Льодовою корою міцною
Покриваєтсья все весною.
“Та я ж бачив, як ви стояли
І сміялися під сосною
Скажеш то був не ти?
Здалося? І ти не відрізав волосся
І не ти фіксував по кадрах
Його вхід у вінку і лаврах?
Його сумніви і надії?
Чи не спільні були у вас мрії?
Хай і ти уже не апостол...
Та невже так можливо просто –
Відкректися?”
І каже Петро:
“Вибачайте пора в метро.
Напишіть мені це на пошту,
Бо грошей на рахунку – зеро”.
І читаючи лабуду,
Той, хто зрікся, у власній зраді,
Як в шовках в Гетсиманському саді.
Іде по крихкому льоду.
“Чи потрібні вам мої муки
І години лихої смерті?
Вороги – б’ють гвіздки у руки,
Ну а друзі – один – у серце”.
“Ти не знаєш його?” – “Не знаю.
І не знатиму. І не хочу”.
Кукурікають в темній гаю
Треті півні в підвенній ночі.
І один із катів з журбою
Перепитує – “той що з тобою
Точно тебе не знає?”
Петро хитає
Заперечливо головою.

2019
© Мері Морозова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні