укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.01.14
Роздрукувати твір

Мері Морозова

***

Іди за Ним

                             Здесь нет покоя, радости, тишины.
                             Хочешь идти за ним? Ну, дерзай. Иди.

                                                                        Еша Гаевская

На безкрайніх безкидах внутрішньої зими,
Він – єдиний вогонь, що горить у твоїй душі.
Ти обпікаєш тонкі пальці свої,
у його руки долоні віддаючи.  
Одяг його пахне димом вогнища і травою.
Розхристане небо шириться над тобою,
коли ти вдивляєшся в його очі,
розчиняючись в них, як в чорнилі.
І забуваєш всі перестороги,
які про Нього тобі говорили.
І вираховуючи плюси і мінуси,
вже підсвідомо ти відчуваєш:
Він - єдине із того, що в тебе лишилося.
Він – найкраще із того, чого ти не маєш.
І ще, він - найгірше, до чого можливо прагнути...
Після холодних місяців логіки і мовчання
ти відчуваєш себе в епіцентрі
божевілля і безпорадності...
Кинути все і піти за ним –
яке то було би щастя!
І хай тебе вибачать мати і батько,
коханець, сестра і брати.
Ти не те щоб не можеш із ними лишатися,
лиш не можеш за Ним не піти.
Лишивши заняття своє щоденне,
хоббі, амбіції, навіть вірші,
ти підеш туди де світло денне
сходить на ніч, і її лишивши,
ти будеш там, де ні дня, ні ночі,
ні сна, ні сонця, ні пори року...
Тільки його світло в кінці туннелю,
і очі його,
і твої тремтячі кроки...
Крізь себе. По всьому. З ним за руку по воді.
Хочеш іти за ним?
До давай, іди!


2019
© Мері Морозова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні