адвокат Я не із тих людей, хто висува звинувачення. Я адвокат по натурі. Завжди когось виправдовую. Витягну як, на коротке тюремне побачення, Перед всіма обілю, замолю, І знову назад заховую. Якби відділити людину від вчинків її і зла, Що зроблено нею, Всі люди були би добрими. Суддя каже — справа в нашій країні, Що до наслідків цих призвела. Але мірить підсудних цієї ж країни догмами. Якби полюбити людину просто, а не за щось там, За те що вона була. Жила за людськими канонами. Священник говорить — вся справа в Господі Що дав людям спокусу зла. Але судить своїх прихожан за тими ж земними законами. Так ми люди. Не янголи. Не злочинці і не святі. Ми міняємось кожну мить. Осудив нас — а ми вже інші. Я письменник. І я вважаю одне — Що вся справа у доброті. Тому я не пишу законів. Тому я складаю вірші.
|