укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.01.04
Роздрукувати твір

Андрій Теплов

Гном

В фешенебельной квартире,
в коридоре за углом,
скромно жил в подлунном мире
симпатичный старый гном.
На заре он умывался,
по ночам слегка храпел,
жизни мило улыбался,
иногда тихонько пел.
Никого чудак не трогал
и собою не "грузил",
(видно, был воспитан строго)
где-то рядышком скользил.

А в квартире жили люди…
пили, вешались, дрались,
убивали (без прелюдий),
в общем жили "зашибись!"
И не то, чтобы плохие,
ведь душа у всех болит,
годы сложные, лихие –
под ногой земля горит.
Повылазили инстинкты
на поверхность, хоть ты режь,
очень грустно, коль один ты:
нелюбим, небрит, несвеж.
Вот и бились горемыки
сердцем в клетке золотой,
но к "лафе" давно привыкли,
без неё хоть волком вой.
Бедный гном сперва не понял,
как с таким соседством быть,
всё пытался, съев пуд соли,
оправдать, понять, простить.
Только толку было мало,
и в один прекрасный день
он махнул рукой   устало
и пошёл, куда не лень…

Долго ль мало ли скитался
неизвестно никому,
но всё время возвращался
он к порогу своему.
Или бегать надоело,
то ли сердцем прикипел,
провернуть решил он "дело",
в общем, просто пожалел.

Появился на рассвете
и пред всей честной толпой,
гордо став на табурете,
слово попросил впервой.
И сказал: "Ну, как же, братцы…
не достаточно ль блудить?
Может хватит побираться,  
может стоит честно жить?
С чистой совестью и сердцем –
так ведь легче, ё-маё!
И пусть счастье будет с перцем,
но зато оно своё.
И засветятся улыбки
без причины – "просто так",
и в душе проснуться скрипки,
и споют не за "пятак".
Вы же всё-таки от Бога,
и все ходите под ним!
Широка у вас дорога
по просторам по мирским…"

Он застыл на полуслове,
исчезая в тишине.
Жизнь раскручивалась снова,
растворяясь в новизне…

22.09.2017 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні