укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41024, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.01.02
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

Земля была вся в снегу.
Белая-белая.
И такое же небо.
И между землёй и небом
не было границы.
Но была разница.
Только в том,
что земля –
это земля,
а небо –
это небо.

Мы стояли в самом центре земли.
Она сказала:
«Давай уйдём в небо.
Пойдём-пойдём
далеко-далеко,
пока не придём в небо».

Я подумал,
что это было бы действительно хорошо –
сходить в небо;
но ведь это так далеко;
можно и не дойти;
даже точно, что не дойдёшь.
Я сказал:
«Не балуйся.
Не надо».

А она пошла.
Легко-легко.
Она такая маленькая, лёгкая.

Я пошёл за ней.
Тяжело.
Глубоко утопая в снегу.
Я такой большой, тяжёлый.

Она оглянулась и сказала:
«Оставайся на земле.
Ты не дойдёшь.
Ты не веришь,
и потому такой тяжёлый.
Ты не дойдёшь».
И ушла.
 
Я хотел бежать за ней,
но не смог,
потому что провалился в снег по пояс.

Я долго-долго смотрел ей вслед.
Она была уже далеко-далеко.
Так далеко,
что мне показалось –
она уже идёт по небу.

А потом от неё прибежал вечер
и
ничего не сказал.

Я похолодел –
неужели потерял её навсегда?

Но скоро от неё пришла ночь
и сказала:
«Смотри».
И я увидел, что вокруг меня белая земля,
а над землёй –
чёрное небо.
А над самым горизонтом –
звезда.
Я узнал её.
И быстро выбравшись из снега,
пошёл в небо.
Легко-легко.
Не проваливаясь.
Потому что я был лёгким,
как ребёнок.

1969
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2020 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні