Опубліковано: 2018.12.30
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Не ударить лицом в грязь

Не ударить лицом в грязь
надо тоже постараться…
Жизни траурная вязь
достаёт порой до дна.
Трудно всё перечеркнуть,
и сквозь зубы улыбаться,
не прогнуться, не свернуть…
И не наша в том вина,

что судьба косым дождём
иногда по морде хлещет.
Если суждено – дойдём
и поклажу донесём.
Попытаемся пропеть,
не смотря на голос вещий,
СВОЮ песню… Чтоб успеть
налегке вернуться в дом,

где нас ждут всегда, без слов,
где не холодно, не тесно,
и отсутствует засов
потому, что нет двери.
Для измученной души
не сыскать роднее места…
И маяк в мирской глуши
там безвременно горит…

28.10.2016 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49142/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG