Опубліковано: 2018.12.11
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олександр Афонін

***

Біля грудневого перону
Стоїть вже потяг новорічний.
За ним — заповнені вагони
Ущерть уже товаром звичним.

Там є здобутки наші й втрати,
Проблеми, зради і тривоги,
Все те, що ми змогли зібрати,
Пройшовши цю річну дорогу.

Один неповний ще, до речі.
В вагон цей люди щось доносять...
Ще й в машиніста, як предтечу,
Благально щось тихенько просять.

Одні щось просять повернути
Те, що в вагони повкидали.
А інші, що вони забули
І щось у них ще не доклали...

Докласти можеш ще, козаче,
Мабуть, здається так мені,
А от забрати вже, одначе,
Нізащо ти не зможеш, ні.

2018
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49044/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG