Опубліковано: 2018.12.07
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Теплов

Пёс

На широкий водный плес,
у деревни Жуково,
выходил купаться пес,
дед Федот и внук его.
Пес резвился, дед поплыл,
и внучек туда же -
он корабль смастерил
и был очень важен.
Солнце воздух и вода -
все для счастья сложено,
но подкралась вдруг беда -
тихо, как положено.
Лег старик на берегу,
разомлел на солнышке,
а малец-то «ни гу-гу» -
раскололось бревнышко.
ЗабралА его река
в глубину щемящую,
канул в воду, на века
и по-настоящему.
Пес рванулся пулей, вмиг,
и исчез под волнами.
Рядом мирно спал старик
под ветвями полными.
Он совсем не водолаз,
но нырял без устали,
и мальчонку таки спас,
и восторг почувствовал.
Вынес тело из воды,
облизал найденыша,
жизнь отвел он от беды,
подарил детенышу.
Тут старик очнулся вдруг
и «прозрел» от истины:
не Дружок это... а ДРУГ!!!
Лучший и единственный!

Замечательный барбос...

16.06.2016 г.

2018
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/49026/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG