укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42212, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.12.03
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-294

Безропотное ощущение абсолютного низа.
Пальцами чувствуешь клей – хотя это флок.
Как в девяносто втором – ославленная Азиза
(не столь из-за крови, сколь из-за склок).

Ты где-то читал, что есть свет – не просто понятие,
а нижний пучок из кварца, верхний – из платины,
и весь промежуток – павлины, тунцы, пузыри,
переливающие эликсиры внутри.
Гремят колыбельные, но не уймётся червяк,
галлюцинируя и тем самым видя маяк,
высасывающий из вакуума готовенького
радостное открытие для дальтоника.

И не дают покоя, как пышный букет осей
или как натуральность комплексных чисел,
свет непонятной природы и небо во всей красе
кошачьей и жеребячьей рыси.
Буквы на гастрономах – оптическая игра.
Галантерей мигающие номера.
Пульс калькуляторных цифр, заквашенных на криптоне.
Переносной аквариум – карпы, угри, тритоны…
Где это всё берётся? Тут Кельвин уходит в минус.
Что за цветных медведей осиянная милость?

Но незаметно проходит девяносто второй,
иная политика взламывает сознание,
и ладно бы просто другой диалект на знамени, –
маску меняет диктующий моду тролль.
Куски пустоты обретают национальность,
зола до искрения трётся об эбонит,
а спичке по их полигону лишь разогнаться –
радуга за океаном в ушах зазвенит.

И разверзается верх, аппетит пронося медвежий,
и в шоке последний микроб: «Це я воювать намагався?»
И чернь улетает вот в это самое «Tombe la neige…» –
оттуда, из света, прямо на яблоки наманганские.

2018
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні