Опубліковано: 2018.11.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вoлoдимир Роберта

***

Лица,
лица...
Ноги,
ноги...
Днём
я теряю себя
среди многих.
В сутолоке улиц
и между
прочим.
С собою встречаюсь я
только ночью.
Лежу
и смотрю на себя,
не мигая.
Думаю.
Спорю.
Хвалю.
И ругаю.
То в пыль превращаюсь,
то в прелесть долин.
Слуга своим чувствам...
и их властелин.

Вдруг
чувствую,
мной
темнота озарилась,
и я наполняюсь
какою-то силой.
Заполнены
грудь моя,
рот мой
и уши
чем-то
невесомым,
безвоздушным.
Открыта ладонь моя –
в ладони тоже
что-то такое –
ни на что не похожее.
И я становлюсь
всё огромней,
огромней...

Что потом –
ничего не помню.

Вижу, проснувшись,
день
буднично-строгий.
Днём
я теряю себя
среди многих.

1967
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48919/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG