Опубліковано: 2018.11.08
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вoлoдимир Роберта

***

Смеялся над угрюмой тучею
Заката раннего костёр...

Чуть впереди своих сестёр
Ольха взошла, по воле случая.
Росла стройна и зелена.
И в диве солнечного бала
Была дождём опьянена
И лихо с ветром танцевала.
Ей первой всё: и нежный свет,
И луч палящего светила,
И дуновения привет,
И урагана злая сила,
И зависть тайная сестёр,
И боль, и радость – неминучие...

Смеялся над угрюмой тучею
Заката раннего костёр.

Была стройна и зелена...
И жизни радовалась много...
Но строгостью всегда сильна
Любовь причудливого Бога.
Высокий ствол уже не прям...
И ветви одичало сухи...
Но гордый вид ещё упрям
Печальной и больной старухи.
Стоит она одна над кручею,
Чуть впереди своих сестёр...

Заката раннего костёр
Смеётся над угрюмой тучею.

1992
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/48799/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG